Як допомогти дитині розвинути самомотивацію🙋

Як допомогти дитині розвинути самомотивацію Таку важливу якість, як самомотивація, часто недооцінюють. Це один з визначальних факторів успішності дитини в школі. З моменту народження в дітей присутнє природне бажання навчатися чомусь новому, яке зберігається аж до семирічного віку. Далі успіх навчання багато в чому залежить від мотивації. Звичайно, батьки не можуть змусити дитину бути більш мотивованою, але вони можуть допомогти їй розвинути здатність самовмотивовуватися. Повірте, якщо ви посприяєте цьому зараз, у майбутньому ваша дитина буде дуже вам вдячна. Для цього дотримуйтесь наступних рекомендацій: Вселяйте в дитину оптимізм. Звичка шукати шляхи вирішення проблем, а не зациклюватися на минулих невдачах допомагає дивитися на життя більш оптимістично. Будьте оптимістом, а дитина братиме з вас приклад. Заохочуйте наполегливість дитини. Хваліть дитину за наполегливу працю, а не тільки за досягнення. Це допоможе їй розвинути завзятість, необхідну, щоб у майбутньому справлятися з труднощами й досягати поставлених цілей. Навчіть дитину справлятися з невдачами. Розкажіть дитині, що іноді в її житті траплятимуться невдачі. Показуючи приклад гідних перемог і поразок, ми допомагаємо дитині навчитися не боятися невдач й ефективно справлятися з ними в майбутньому. Заохочуйте інтерес дитини. Чим більше різноманітних інтересів у дитини – тим більше нових можливостей перед нею відкривається. Гармонійне поєднання навчання й особистих інтересів допомогає дитині навчитися вирішувати більш складні завдання. Радійте досягненням. Навчіть дитину радіти як власним досягненням, так і досягненням інших людей. Це дасть їй позитивний настрій для підкорення нових вершин. Допоможіть дитині досягти успіху. Надайте дитині можливість досягти поставленої мети й відчути від цього позитивні емоції. Це допоможе їй сформувати почуття самоповаги, необхідне для розвитку самомотивації. Розвивайте інтерес дитини до нових знань. Прагнення дитини пізнавати нове допоможе їй краще засвоювати шкільну програму. Це особливо актуально, якщо ви хочете підвищити успішність дитини в школі. Якщо дитина цікавиться динозаврами – вивчіть разом з нею, скільки років тому вони існували, їх види та особливості харчування. Якщо ви готуєте їжу – разом вимірюйте кількість інгредієнтів, необхідних для страви. Так ви можете ненав'язливо розповісти щось нове з математики або інших наук, а також показати, наскільки ці знання корисні та практичні в реальному житті. Навчаючи дитину, пристосовуйтесь до її особливостей. Одним дітям легше сприймати нову інформацію за партою. Інші краще навчаються на наочних прикладах. Враховуйте особливості дитини, коли вчите її чого-небудь. Так навчання пройде веселіше й не перетвориться на нудну буденність. Усі батьки хочуть, щоб їхні діти були успішними в школі та в дорослому житті. Починайте з раннього віку й мотивуйте свою дитину засвоювати нові знання. У майбутньому це буде для неї дуже корисним.

Як допомогти дитині впоратися зі стресом

Як допомогти дитині впоратися зі стресом та тривогою Дорослі — важливе джерело захисту та емоційної підтримки дітей. Як ми можемо допомогти дітям упоратися зі стресом і тривогою, особливо в умовах війни: ✅ Бути поруч, обійняти, почитати разом, розуміти, коли дитині потрібна ваша присутність, а коли вона хоче побути наодинці. ✅ Бути прикладом і вміти самому давати собі раду. Ділитися з ними тим, що нам допомагає долати стрес та тривогу. Пояснювати. Діти наслідують наші поведінкові реакції, тому те, як ми реагуємо на стрес і вміємо його долати, — важливо. ✅ Спілкуватися, допомагати їм розуміти, що відбувається. Говорити з повагою до їхнього внутрішнього бажання і потреби розуміти. Слухати те, що вони говорять, і те, про що вони мовчать. Бути чесними з ними, не давати порожніх обіцянок. ✅ Задіювати дитину де це можливо. Корисна діяльність зосереджує увагу, допомагає інтегрувати енергію стресу. Виконайте разом якусь домашню роботу, попросіть дитину допомогти вам купити продукти або приготувати обід тощо. ✅ Сприяти відновленню сил. Війна — тривале випробування, яке забирає багато енергії, тому дітям важливо мати в режимі дня ті активності, які поповнюють їхні сили. Не забувайте: щоб допомогти дітям, ми маємо турбуватися про себе. Якщо у вас немає змоги впоратись із внутрішнім станом, ви не можете нормально функціонувати або щось вас лякає у своїх відчуттях чи поведінці — не потрібно терпіти. Звертайтеся до психолога по допомогу. Джерело: Юлія Панченко, психологиня

17.09.2022 р. відбулася остання зустріч в рамках проєкту Громадська організація "Лампа" "Арт-терапевтичні зустрічі з психологічної допомоги внутрішньо переміщеним сім’ям з дітьми «КОЛО ПІДТРИМКИ», який є переможцем Конкурсу грантів «Консолідуємося заради перемоги України🇺🇦» за сприяння Європейського Союзу. Арт-майданчик мрій "Перше,що я зроблю після Перемоги..." був емоційним і хвилюючим. На нашому занятті ми робили👇 Кульки мрій🎈🎈🎈 Складали план "Перше,що я зроблю після Перемоги..."📝 Гірлянду єдності🇺🇦 Ми всі мріяли про таку бажану для всіх Перемогу, діти – про повернення додому, про зустріч з рідними та друзями. І дякували нашим рідненьким захисникам🙏 Віримо, що дуже скоро всі ми повернемося до нашої зони комфорту! Ми пройшли, ще один складний день! Ми всі разом! Ми всі молодці! Ми йдемо до Перемоги! Сьогодні кожен з нас - Україна 🇺🇦 Дякуємо світлим людям, які нас захищають💛💙 Арт-терапевтичні заходи в рамках даного проєкту завершено, але ми не зупиняємось🤗 Наші зустрічі відбуватимуться на постійній основі й надалі. Ми постійно шукаємо для цього можливості. Отже, до зустрічі в рамках нового проєкту, який стартує вже через тиждень🤝 Дякуємо донору нашого проєкту - Інститут економічних досліджень та політичних консультацій Інформаційний партнер проєкту – Сновська міська рада Чернігівська область Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту Громадськість за демократизацію проєкту , який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу (https://ec.europa.eu/info/aid-development-cooperation-fundamental-rights_en). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Громадська організація "ЛАМПА" і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Пдказки батькам,які схвильовані інформацією в медіа про ризиковану поведінку підлітків"Побачити.Діяти.спілкуватися."

 

6 кроків до професійного самовизначення дитини

 

"Поради для батьків"

"Поради для батьків"

Цифрове середовище, зокрема мережа Інтернет, сьогодні є не лише важливим джерелом інформації, але і способом комунікації, який нівелює перепони для спілкування. Через глобальний вплив COVID-19 діти проводять все більше часу в Інтернеті.

Одними з розваг серед підлітків в соціальних мережах, що, зокрема за умови відсутності компетентностей безпечної поведінки в цифровому просторі, можуть призвести до непоправної шкоди здоров’ю та життю дитини, стали Інтернет-челенджі та «групи смерті».

Найбільш небезпечними останнім часом стали челенджі:

«вогняний челендж» (Fire challenge);

«падіння в стрибку» (Tripping jump challenge);

«проломити-череп-челендж» (Skull-breaker challenge);

«отруєння капсулами для прання» (Tide pods challenge);

«суїцидальний челендж Момо»;

«удушення/непритомність/втрата свідомості» (Choking/fainting/pass-out challenge);

«контрольована задуха» (Вlackout challenge);

«вибух розетки» (Outlet Challenge);

«вистрибни з автомобіля» (Drake «In My Feelings»);

«я без свідомості» (Pass out prank, Shocking games) тощо.

Вірусний характер поширення цих челенджів дозволяє їм швидко розповсюджуватись та продовжувати існувати, незважаючи на смертельну небезпеку.

Поради батькам щодо безпечної поведінки дитини в цифровому середовищі:

говорити з дитиною про безпеку в Інтернеті та допомагати розвивати критичне мислення, вчити робити аргументований вибір та нести відповідальність за його результати. Проста заборона використання ґаджетів може призвести до втрати довіри дитини до дорослого та приховування нею своїх захоплень. Найперше варто говорити, пояснювати, формувати культуру використання Інтернету в повсякденному житті;

будувати відкриті та довірливі стосунки з дитиною щодо використання технологій: підтримувати спілкування, давати поради. Дитина має знати, що дорослий поруч і готовий допомогти;

разом з дитиною переглядати матеріали на її улюблених веб-сайтах та грати в її улюблені Інтернет-ігри. Це допоможе краще зрозуміти інтереси дитини, її захоплення та причини такого вибору. Також це може стати приводом для невимушеного початку розмови про безпеку в Інтернеті;

формувати корисні звички використання ґаджетів та цифрового середовища, розвивати цифрові, соціальні й емоційні навички, такі як: повага, емпатія, критичне мислення, відповідальна поведінка та психологічна стійкість;

підвищувати самооцінку дитини, дозволяти дитині самостійно робити вибір і бути відповідальним за нього, вчити моделям поведінки із негативним досвідом в Інтернеті;

заохочувати користуватись ґаджетами в зонах видимості дорослих. Це допоможе тримати під контролем, з ким ваша дитина контактує в Інтернеті через телефон, планшет, смарт-телевізор, ігрову приставку та інші пристрої, підключені до Інтернету;

встановлювати часові межі користування ґаджетами, щоб балансувати час, проведений в режимі онлайн та флайн;

контролювати додатки, ігри, веб-сайти та соціальні мережі, якими користується дитина, та їх відповідність віку дитини;

вчитись встановлювати на ґаджети дитини батьківський контроль, вимикати можливість спілкування або обміну повідомленнями в онлайн-чатах та функцію «поділитися розташуванням» у налаштуваннях додатків чи ігор, оскільки це може наразити дитину на небезпеку у вигляді небажаного контакту чи розкрити її фізичне місце розташування;

перевіряти налаштування приватності в іграх та соціальних мережах, якими користується дитина, наявності в її профілі ввімкнених налаштувань приватності. Обмежити коло осіб, які можуть контактувати з дитиною та просити дитину радитись, перш ніж додавати нових друзів;

використовувати доступні технології для налаштування батьківського контролю на пристроях, які можуть обмежувати шкідливий контент, контролювати дії дитини та обмежувати чи блокувати час користування підключеними до Інтернету пристроями або окремі функції (наприклад, камери, покупки через мобільні додатки);

бути уважними до ознак страху чи тривоги, зміни поведінки, режиму сну та апетиту. Спостерігати, як дитина будує контакти зі світом: якщо більше сидить у ґаджетах, замкнута й не може описати свій стан; не знаходить слова, щоби розповісти про свої почуття та проведений день; якщо наживо не спілкується, не ходить у гості, не ходять в гості до неї; слухає депресивну, параноїдальну музику; має відсторонений погляд, апатію, дитина млява, має поганий апетит, не має інтересу в очах – у такому разі треба звертатися до фахівців і знати, куди звернутися за додатковою порадою та підтримкою, а також повідомляти дитині, куди вона може у разі потреби звернутись по допомогу. Важливо рахуватися з почуттями підлітка і не заперечувати їх, треба легалізувати ці почуття і дати дитині зрозуміти, що її приймають і про це можна говорити у родині.

Як надати емоційну підтримку дитині у стресовій ситуації

 

Дитяча тривожність

 

Поради батькам

 

Поради психолога

 

ЯК ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ПРО ЕПІДЕМІЮ

 **ЯК ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ПРО ЕПІДЕМІЮ.**

Діти відчувають наші тривоги та страхи, тому говорити з ними ПОТРІБНО, не замовчувати складних тем і не ігнорувати цікавість дитини.

Про що варто сказати дитині:

1. «Боятися - це НОРМАЛЬНО. Страх - це почуття, яке допомагає нам бути обережними та піклувалися про своє здоров‘я й здоров‘я інших людей».

2. «Якщо тобі страшно, ГОВОРИ мені про це. Страх стає меншим, коли ним ділишся».

3. «Страх зменшується, коли ЗНАЄШ, ЩО РОБИТИ, щоб захистити здоров‘я: дотримуватися карантину, на вулиці й закритих приміщеннях одягати маску та обробляти руки антисептиком/милом, тримати дистанцію від інших людей». Це тимчасові заходи безпеки, які нас захищають.

4. «Всі епідемії ЗАКІНЧУЮТЬСЯ і все стає як раніше».

**Рекомендації для батьків:**

✅ Обмежте перегляд новин вдома. Не варто перевантажувати дитину інформацією. Нехай вдома вона відчуває себе у ЗАХИСТІ й безпеці.

✅ Не обговорюйте поряд з дітьми найгірші сценарії. Діти нічого не можуть зробити, а переживати будуть не менше.

✅ Якщо дитина злякалася якоїсь інформації щодо епідемії - заспокойте її, поясніть, які міри робите ви, щоб захиститися. Запропонуйте дитині збудувати у її кімнаті захисну фортецію, ПОГРАЙТЕСЯ з нею. ПЕРЕМОЖІТЬ всі віруси.

✅ Якщо дитина хвилюється за здоров‘я бабусі чи дідуся, нехай поговорить з ними по скайпу, а вони її заспокоять, що РОБЛЯТЬ все, щоб захистити себе.

✅ Створіть щоденні сімейні РИТУАЛИ, які будуть підтримувати ПОЗИТИВНИЙ настрій у родині: чаювання, ігри, перегляд фільму всією родиною тощо.

Джерело:Взаємини

Дитячі травми

 Більшість травм які завданні в дитинстві, іноді живуть у наших душах до самої старості. Поведінка людей часто формується під впливом їхнього досвіду в дитинстві. Деякий негативний досвід у ранньому віці може впливати на психічне здоров'я та поведінку в підлітковий період і в зрілості. Дитячі переживання є чинником, який формує розвиток особистості.В нашому житті все важливо, і якщо в дитинстві діти зіштовхуються з жорстокістю, зневагою або просто переживають емоційну травму, наймовірніше, відчуватимуться наслідки негативного досвіду і в дорослому житті.

10 соціальних навичок, що повинна мати кожна дитина.

 

10 заповідей для батьків.

                                                             10 заповідей для батьків.

1.Не чекай. що твоя дитина буде такою, як ти або такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.

2. Не вимагай від дитини плати за все. що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, вона може віддячити тобі? Вона дасть життя іншому, той-третьому, і це незворотний закон подяки.

3. Не зганяй на дитину свої образи, щоб в старості не їсти гіркий хліб. Бо, що посієш, те й зійде.

4. Не стався до її проблем зверхньо. Життя дане кожному під силу і, будь упевнений, для неї вона важка не менше, аніж для тебе, а можливо і більше, оскільки у неї немає досвіду.

5. Не принижуй.

6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини-це її зустрічі з дітьми.

7.Не звинувачуй себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини. Звинувачуй, якщо можеш - але не робиш.

8. Дитина  - це не тиран, який заволодіває всім твоїм життям, не тільки плід плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання і розвиток в ньому творчого вогню. Це розкріпачена любов матері і батька, у яких буде рости не «наша», «своя» дитина, а душа, віддана на зберігання.

9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій те, що не хотів би, щоб робили твоїй.

10. Люби свою дитину будь-якою - неталановитою, невдахою, дорослою. Спілкуючись з нею - радій, тому що дитина - це свято, яке поки що з тобою.

Януш Корчак

Не примушуйте дитину робити це...

 

14 тихих і важливих прохань дитини до мами

 14 тихих і важливих прохань дитини до мами

Психолог і мама Олександра Гринь сформулювала 14 важливих прохань дитини до мами, і це звичайно, далеко не всі побажання, але кожній мамі варто почитати та задуматися …

1. Мамо, дай мені зрозуміти, що я завжди можу до тебе звернутися. Я виросту — і буду вміти довіряти.

2. Мамо, скажи мені, що тобі подобається спілкуватися зі мною. Я виросту — і буду знати, що я цікава.

3. Мама, говори зі мною про почуття. Я виросту — і буду розуміти себе.

4. Мамо, не забороняй мені плакати, злитися, сумувати, радіти. Будь сама живою, проявляй почуття, визнай свої помилки. Я виросту — і буду знати, що зі мною все ОК.

5. Мамо, помічай, що зі мною відбувається. Я виросту і буду здатна на емоційну близькість з іншими людьми.

6. Мамо, утіш мене, коли мені складно, коли я помиляюся, коли я зазнала невдачі. Утіш, замість того, щоб карати. Я виросту — і буду вміти підтримувати себе та інших.

7. Мамо, запитай у мене, що мені подобається, враховуй мої потреби та інтереси. Я виросту — і буду здатна піклуватися про себе і про інших.

8. Мамо, дозволь мені не любити те, що любиш ти. Не хотіти те, що хочеш ти. Не бути такою, якою хочеться тобі. Я виросту — я буду розуміти свої справжні бажання.

9. Мамо, дозволь мені відмовляти тобі, не погоджуватися з тобою, протестувати. Я виросту — і буду вміти говорити «ні».

10. Мамо, дай мені свободу, перестань контролювати мене. І тоді я виросту відповідальною.

11. Мамо, не квап мене ставати дорослою, дай мені побути дитиною. Дозволь мені бути слабкою, маленькою, нужденною. І тоді я виросту окремою і незалежною.

12. Мамо, люби мене просто так. Я виросту — і буду відчувати себе цінною.

13. Мамо, будь зі мною поруч, поки я дитина. Я виросту — і не буду страждати від самотності.

14. І ще. Частіше обіймай мене, будь ласка.

Підтримка дитини під час адаптації до школи.

 

Адаптація дитини до дитячого садочка чи школи – це завжди виклик. Як зменшити стрес від цього, радить сімейна психологиня Світлана Ройз.

 Адаптація дитини до дитячого садочка чи школи – це завжди виклик. Як зменшити стрес від цього, радить сімейна психологиня Світлана Ройз.

Розуміння від батьків. Адаптація до нових умов завжди складна. Коли дитина йде до школи, складно й батькам. Вони мають розуміти, що дитина йде в нову для неї систему. Навіть, якщо це вже не перший її навчальний рік. Є такий процес, як «літній відкат» - коли дитина забуває, ховає трохи далі те, чим не користується. Це може бути відкат у звичках, відкат у режимі дня та навіть відкат у знаннях. Батьки мають це розуміти та не сварити дитину, а навпаки стимулювати повертатися у потрібну течію. Батькам не варто переживати, якщо за літо їхня дитина «розучилася навіть читати». Треба довіритися вчителю, адже перша чверть – це повторення пройденого. Варто також готуватися та поступово вводити нові правила в родині. Якщо, наприклад, дитина з російськомовної сім’ї збирається до школи, їй буде легше адаптуватися, коли в сім’ї підтримують українську мову: дивляться українські мультфільми, читають книжки українською, співають українські пісеньки.

Планування дня. Одне з найскладніших завдань в новому навчальному році – повернутися до режиму дня. При чому, це складне завдання як для дітей, так і для дорослих. І це ж правило працює для вихідних. Є так званий «синдром понеділка». В такі дні варто входити з відновленими ресурсами. Щоб налаштувати дитину на пробудження та на новий день, варто з вечора проговорити чи навіть прописати порядок дій. Тоді дитині буде легше зранку зорієнтуватися, що робити.

Ранок дитини. Дуже важливий момент – як дитина прокидається, так вона і входить в інші фази життя. Я завжди рекомендую вчителям дізнаватися, як прокидається дитина. І в залежності від цього, будувати комунікацію на уроках. Діти, які швидко та легко прокидаються, дуже легко справляються із завданнями. Про таких говорять «схоплює на льоту». Не факт, що вона робить все акуратно чи правильно. Опитувати таку дитину варто на початку уроку, бо такі діти так само швидко розряджаються та втрачають концентрацію. А дитина, що важко та довго прокидається, тільки в середині уроку повністю вмикається в навчальний процес. І, якщо є можливість, таку дитину варто опитувати саме в другій половині уроку.

На мій погляд, важливо годувати дитину зранку, щоб давати заряд. Особливо це актуально для першокласників, чи дітей, які тільки но прийшли в садочок. У людей є якісь природні звички чи інстинкти – людина будь-якого віку зазвичай відмовляється їсти там, де не відчуває безпеки. І перший ознака адаптації – коли людина на новому місці починає їсти, пити та ходити в туалет.

Боротьба авторитетів. Коли дитина йде до школи, вона зустрічається з новою для себе авторитетною особою. І це випробування не тільки для дитини, а й для всієї сім’ї. З кожним роком дорослішання дитини, її фокус авторитетності зміщується все далі від батьків. І для них інколи важко перенести, коли дитина починає надавати більше уваги саме вчителю. Якщо у батьків недостатньо розвинута самооцінка, вони починають боротися зі вчителем за авторитет у дитини. А якщо вчитель виходить з кола авторитету для дитини, дитина перестає за ним йти. Батьки мають дати зрозуміти школяру, що вони довіряють його іншому дорослому і вони впевнені в безпеці та надійності цього дорослого. І важливо також артикулювати, що вчитель може помилиться в чомусь, що теж нормально. Проте в такому випадку батьки будуть на стороні дитини.

Соціалізація. Для першокласників відбувається повна зміна всього життя. І навантаження на них велике і в фізичному плані, і в емоційному, і в психологічному. Добре, коли дитина йде в школу з дітьми, яких вона знала до цього. А якщо ні, то в неї немає досвіду спілкування з великою групою однолітків. І перша чверть для такої дитини буде присвячена не опановуванню новими якостями, а засвоєнню навичок дружби.

Я кожного року перед першим вересня нагадую батькам, що коли дитина в сім’ї одна, то будь-які дотики чужих людей, які абсолютно нормальні для дорослих, така дитина може сприймати як акт агресії. Тому такій дитині вдома потрібно давати більше тілесного контакту. Звісно ж, вона буде сильніше втомлюватися і їй треба давати більше часу на відпочинок. Для таких дітей важливо налагоджувати контакт з іншими дітьми й поза школою. Запрошувати однокласників в кіно, наприклад.

Встановлення кордонів. Дитині важливо мати своє місце. Якщо в класі не розсаджують дітей, варто дати можливість кожному обрати місце, де б він почувався комфортно. Можливо це буде навіть не місце за партою, а подушка в кутку відпочинку – це має бути його місце. Можна навіть покласти туди листочок з ім’ям. І важливо проговорити, що інший не може займати це місце без дозволу. Це дуже важливий момент – з цього виростає самоповага, повага до інших, повага до речей та навколишнього світу. Дитина вчиться оберігати та захищати своє. І, як би патетично це не звучало, сьогодні дитина не дозволяє втручатися в її місце, а потім вона не дозволить втручатися у свою країну.

Врівноваженість дитини і атмосфера в сім'ї

 Врівноваженість дитини і атмосфера в сім'ї

Всі батьки хочуть, щоб їхні діти виросли щасливими, здоровими і врівноваженими. Щоб досягти цієї мети, багато батьків читають книги і матеріали в Інтернеті про розвиток, психологію дитини і методи виховання. Однак при цьому вони не зважають на той факт, що для виховання дітей більш важливим є щоденна взаємодія з ними. Атмосфера в родині відіграє важливу роль для психічного здоров'я і благополуччя всіх її членів.

Психологи стверджують, що відчуття безпеки і любові в сім'ї, час, який дитина проводить разом з сім'єю, спільні заняття, такі як ігри, читання книг або спілкування - дуже важливі для неї, не менш, ніж правильне харчування, фізична активність і сон.

Постійна залученість дитини до справ сім'ї також сприяє тому, що вона починає відчувати емоційний зв'язок з родиною, краще адаптується до соціуму і відчуває задоволеність сімейним життям. Однак для цього батькам слід не просто більше залучати дитину до сімейних справ, а вигадувати спільні заняття, які будуть подобатися всім членам сім'ї.

Американські психологи виділили 5 типів дій, які створюють позитивну атмосферу в сім'ї: турботливі відносини, встановлення ритуалів, встановлення очікувань, адаптація до труднощів і зв'язок з навколишнім світом. Всі 5 типів дій мають великий вплив на якість сімейного життя і міцність взаємовідносин між її членами.

Батьки можуть думати, що, коли вони залучають дітей до різних позашкільних занять і допомагають робити уроки, то це забезпечить їм успішне майбутнє. Однак при цьому вони можуть проводити з дітьми мало часу, і в цьому їхня помилка.

Коли батьки проводять з дитиною багато часу, коли вони спілкуються і веселяться - це приносить величезну користь. Так дитина відчуває, що її цінують і люблять, і це почуття залишається з нею на довгі роки. Вона отримує можливість переймати життєві цінності своїх батьків. У свою чергу, батьки можуть більше дізнатися про свою дитину, про її переваги і недоліки. Таким чином, батьки краще розуміють, як можуть підтримати дитину або навчити її чогось.

Коли батьки проводять з дитиною час наодинці, вона отримує можливість вільно висловлювати свої думки і почуття. Між дитиною і батьками зміцнюється емоційний зв'язок, завдяки чому вона стає більш впевненою у собі і своїх силах.

Розглянемо кілька занять, які можуть в цьому допомогти:

1. Вживайте їжу всією сім'єю. Це заняття передбачає, що всі члени сім'ї спільно обговорюють меню, допомагають у приготуванні страв, накривають на стіл і прибирають зі столу після вживання їжі. Важливо, щоб при цьому були присутні всі члени сім'ї. Візьміть за правило, щоб на час сімейних сніданків або вечерь ніхто не користувався мобільними телефонами або будь-якими іншими електронними пристроями. Використовуйте цей час для того, щоб обговорити справи кожного з членів сім'ї або спланувати щось разом.

2. Візьміть за звичку читати разом з дитиною книги кілька разів на тиждень. У старших дітей і підлітків можна запитати, яку книгу вони зараз читають, і прочитати її самим. В обох випадках обговорюйте прочитані книги з дитиною. Запитайте, що їй сподобалося в книзі. Якщо книга художня, запитаєте, що дитина думає про її розв'язку або будь-які інші елементи сюжету. Також запитайте, чи нагадують їй герої книги когось із її знайомих. Обговорюйте цінності й особливості характеру героїв. Якщо книга документальна, почніть з того, що запитайте дитину, чому вона вибрала саме її. Після цього можна поговорити про тему книги і інтереси дитини. Запитайте, чому вона навчилась, прочитавши цю книгу, і як буде застосовувати отриману інформацію.

3. Відвідуйте разом з дитиною громадські заходи. Це можуть бути концерти, паради або благодійні заходи.

4. Плануйте вечори ігор разом з сім'єю. Це можуть бути настільні або комп'ютерні ігри. Це заняття принесе дитині багато задоволення.

5. Обмінюйся з дитиною улюбленою музикою - слухайте її разом, співайте або навіть танцюйте.

6. Разом з дитиною займайтеся спортом або іншими заняттями, які передбачають фізичну активність. З маленькими дітьми ви можете просто грати у квача або футбол. Пізніше ви можете разом ходити в спортзал або басейн. Запускайте повітряного змія. Кидайте фрісбі. Використовуйте всі способи разом проявляти фізичну активність і отримуйте від цього задоволення.

7. Побудуйте разом з дитиною вежу з кубиків або лего.

8. Подивіться разом з дитиною кіно - вдома або в кінотеатрі. Обговоріть переглянутий фільм. Подумайте, у чому він може бути повчальним. Обговоріть з дитиною героїв, сюжет і цінності, представлені у фільмі.

9. Плануйте сімейні заходи на вихідні: катання на велосипедах, поїздки за місто, пікніки тощо.

Це лише деякі заняття, якими ви можете займатися всією сім'єю. Обговоріть з членами сім'ї, як можна розширити цей список, і сплануйте ваші спільні заняття. Ви зрозумієте, що спільне проведення часу і веселощі зміцнюють емоційний зв'язок між вами і дитиною, сприяють відкритому спілкуванню і дають усім вам можливість краще пізнати один одного. Також ви можете обговорити з дитиною різні питання, поділитися своїми цінностями і навчитися один в одного чомусь новому.

Врешті, такі заняття згуртують вашу сім'ю і зроблять її більш дружньою. У ній дитина буде відчувати, що її люблять і приймають. Ви всі поступово почнете розуміти і цінувати один одного.