ПОРАДИ БАТЬКАМ Якщо у Вас підліток.... Якщо ви - батьки підлітків, то врахувати, що внаслідок травмуючої події ваша дитина може створювати проблеми для вас і вдаватися до самодеструктивної поведінки (алкоголь, наркотики, незахищений секс, схильність нещасних випадків тощо). Навіть за кращих обставин усі підлітки переживають перехідний процес виходу з дитинства та вступу у доросле життя. І навіть у спокійні та мирні часи цей процес часто супроводжується викликами і проблемами поведінки. Ситуація може загостритися у період кризи. Сварки та прочухани лише погіршать самопочуття підлітка. Допоможіть підлітку усвідомити, що кидати виклик усьому світу, аби показати свої почуття – це дуже небезпечно: “Багато твоїх ровесників і навіть дорослі втрачають контроль і гніваються через те, що сталося. Щоб прийти до тями, вони починають пити або вживати наркотики. Відчувати різні емоції – це нормально, однак вдаватися до алкоголю не варто. Це жодним чином не позбавить тебе від проблем”. Деякий час спостерігайте, чим займається і що планує робити ваша дитина. Поясніть: “У такі часи мені вкрай важливо знати, де ти знаходишся і як з тобою зв’язатися”. Переконайте підлітка, що це тимчасовий захід, і ви припините своє “стеження” як тільки ситуація нормалізується. Обмежте доступ до небезпечних речовин. Розмовляйте з дитиною про небезпеки незахищених статевих контактів.

❗️Поради батькам дітей з ООП щодо поведінки під час війни ⚡Намагайтеся бути максимально спокійним у присутності дитини. ⚡Проговорюйте кожен крок та ваші плани та дії. Якщо ви прямуєте в бомбосховище, або евакуюєтеся з міста, поясніть дитині, що вдома небезпечно і що вам необхідно взяти найнеобхідніше. ⚡Особливо важливо пояснити дітям, як зараз важливо, щоб вони робили все, що просять батьки, без суперечок. ⚡Намагайтесь відволікати дитину доступними іграми, жартами, розмальовками тощо. Якщо ви знаходитесь у бомбосховищі, без доступу до олівців/ручок/ігор/розмальовок і т.п., можна рахувати людей навколо, шукати кольори (наприклад на одязі людей), обводити пальчиком свою руку, вчити вірш, розповідати казку, співати. ⚡Практикуйте разом з дітьми дихання, яке застосовують у стресових ситуаціях і за панічних атак: вдих-затримка дихання-видих-затримка дихання. ⚡Обіймайте дитину, тримайте за руку. Це заспокоює навіть дорослих. Залишаємось на зв'язку, перемога буде за нами. Слава Україні!Героям Слава! #рекомендації #психологічнапідтримка #дітизООП

👨‍👩‍👧‍👧 ЯК БАТЬКАМ ПІДТРИМАТИ ДІТОК В УКРИТТІ? 1️⃣ Розкажіть про план дій: 🔹 Складіть маршрут до укриття, проговоріть дитині інструкцію щодо послідовності її дій. Говоріть короткими та чіткими фразами. 🔹 Намалюйте карту укриття, зобразіть локації в укритті: що і де знаходиться, як воно функціонує, де вхід і вихід, де ваше місце, де будуть знаходитись рідні (намалюйте, зобразіть, напишіть — діти краще сприймають, якщо це буде візуалізовано). 2️⃣ Як ти почуваєшся? 🔹 Спостерігайте за станом дитини та реагуйте на її потреби. Ставте дитині відкриті запитання, слідкуйте за емоційною реакцію дитини та рівнем її активності. Важливо, щоб дитина проговорювала, ставила запитання, проявляла свої емоції. 🔹 Якщо дитина впала в стан ступору, то важливо повернути її до вербальної комунікації та активної діяльності. Для цього поставте 3 питання і чекайте відповіді. Наприклад: • Тебе звати Наталя, так? • Ти зараз стоїш, так? • Ти одягнений в червону кофтину, так? 🔹 Можна також масажувати кінчики пальців, мочки вух, запропонувати гру, або ж дати завдання, орієнтоване на дію (принеси, подай, зроби). Також дати випити води, чаю, поїсти та обійняти. 🔹 Реагуйте на потреби та задовольняйте їх за можливості. Це поверне дитину до відчуття безпеки. 3️⃣ Розкажи, що ти відчуваєш 🔹 Проговорюйте і проявляйте емоції. Якщо ваша дитина переживає чи відчуває злість через те, що відбувається навколо, фрази "не переживай" чи "тобі не варто злитись" не заспокоять дитину. Натомість скажіть: "Я бачу / мені здається, що ти налякана / злишся". Так дитина буде розуміти, що вона не залишилась наодинці зі своїми переживаннями. У якості підтримки не варто давати обіцянок, які не залежать від вас: "все буде добре", "нічого не станеться", натомість скажіть: "що б не сталось, головне – ми разом". 🔹 Якщо діти грають чи малюють "війну" – не забороняйте їм. Програйте, прокричіть, озвучте чи візуалізуйте емоцію (наприклад, ричи, як собака). Саме так ви можете допомогти впоратися з емоціями та знизити рівень тривоги й напруги. 4️⃣ Дозволь обійняти тебе 🔹Обіймайте дитину. Тілесний контакт допоможе знизити рівень напруги та допомогти дитині заспокоїтись. Можна спробувати одну з вправ: 🔸 "Обійми метелика" — дитина обіймає свої плечі двома руками й може себе поплескати по плечах. 🔸 "Водоспад" — дорослий підходить до дитини й руками погладжує з плечей і до поясу, наче знімаючи щось з плечей. 🔸 "Кокон" — права рука дитини обіймає ліве плече, а ліва рука живіт. 🔸Допомогти вийти зі стану ступору та знизити рівень стресу може стабільне дихання. Для цього спробуйте таку вправу: вдих носом і повільний видих ротом, можна зі звуками "А", "О", ефективним також є дихання животом. Відновлення стабільного дихання та фізичної активності допоможе знизити рівень впливу події та стресу на організм. 5️⃣ Який у нас режим дня? У час невизначеності важливо відтворювати послідовність дня. Це надасть відчуття контролю над власним життям. З самого ранку і до вечора, загинаючи пальчики проговорюйте та відтворюйте послідовність дня. 6️⃣ Я піклуюсь про тебе і про себе 🔹 Дбайте про себе. Ви краще допоможете дитині, якщо піклуватиметеся про себе. Дитина бачить, як ви реагуєте на новини та копіює вас. Тому для дитини важливо розуміти, що ви зберігаєте спокій і маєте план дій. 🔹 Якщо ви занепокоєні або засмучені, знайдіть час для себе, за можливості, поспілкуйтесь з друзями та рідними. Важливо почути голос інших. Це надасть відчуття єдності та зв’язку зі світом. 7️⃣ Ми з усім справимось! 🔹 Обережно закінчуйте розмови. Дитині важливо знати, що вона не залишиться на самоті. Коли ви завершуєте розмову, оцініть емоційний стан та рівень фізичної реакції: спостерігайте за мовою тіла, оцінюйте рівень занепокоєння, завершуйте на позитивному. Створюйте спільні традиції завершення дня (обійматися, молитися, пити чай або ж співати). 🔹 Обмежте кількість розмов та прослуховування новин про війну в присутності дитини. 🔹 Надавайте дитині лише перевірену інформацію, робіть це дозовано і відповідно до віку. Все буде 🇺🇦💙💛 Джерело: UNICEF

Як пережити війну ✔️ Їсти. Ага. Бажано збалансовано, вчасно, спокійно і без новин. Спати. Знаю, що важко, але треба. В ідеалі навіть довше, ніж до війни. Дихати. Особливо в критичних ситуаціях. Просто дихати. ✔️Більше молитви. Навіть якщо важко зосередитись. Треба тільки зайти в храм або скласти руки до молитви. Все інше зробить Бог. Коли ми робимо до нього крок - Він до нас робить десять. ✔️Робити корисні справи. Маленькі чи великі, скільки можливо. Але так, щоб не розрядити батарейку до нуля. ✔️Відмовитись від бажання допомогти всім і у всьому. Ми лише люди, а не супергерої. Зосередитись на головному і довести справу до кінця. ✔️Підтримати тих, кому важче, ніж нам. Найбільша увага - воїнам і матерям з малими дітьми. Їм найскладніше пережити цей час. І знову ж таки, не можливо допомогти всім. Достатньо кільком найближчим. ✔️Знімати стрес. Гаряча ванна, фізичні вправи, робота руками. Список можна продовжувати на будь-який смак. ✔️Зберегти щоденні звички. Зарядка, кава з собою, чи будь що інше, що робили раніше. ✔️Готувати їсти і прибирати в хаті. Чудово розвантажує мозок. І для сім'ї корисно. ✔️Виділити собі час "без смартфону". Дозувати новини. Старатись не поширювати негатив, ненависть і злість. Звільнятись від них екологічно. ✔️Постити потрібне, корисне або мотивуюче. А не все підряд, ще й фейки. ✔️Не критикувати тих, хто поїхав з країни. І тих, хто залишився, але нічого не робить. І тих, хто робить, але не те. І тих, хто робить те, але не так. Взагалі нікого не критикувати. Кожен там, де має бути. А судити - не наша компетенція. ✔️Тримати холодильник повним, тіло доглянутим, одяг чистим, а телефон зарядженим. Нічого складного, а додає спокою. ✔️Спілкуватись і зустрічатись з рідними. Говорити про свої переживання. Обійматись. Цілувати. Частіше виявляти свою любов. ✔️Довірити себе, своїх рідних і країну Богові. Відчути внутрішній спокій. Поділитися ним з іншими. Загалом, щоб пережити війну, треба жити. Отож, не зупиняємось! Молимося 🙏🙏🙏 Віримо в перемогу !!!! Пишаємось нашими героями🇺🇦 !!!! Слава Україні !!!🇺🇦 Героям слава!!!!🇺🇦 Тримаймося ❤️ #Служба психол

‼️П'ЯТЬ ПОМИЛОК ПІДТРИМКИ "Все буде добре", "не переймайся", "це не кінець світу", "я ж казав (ла)" - це НЕ підтримка! Немає універсальної формули, що підходить для будь-якого випадку. Але зате є речі, які точно НЕ треба робити, тому що вони ніяк НЕ допомагають і НЕ є підтримкою. 1. ПОРОЖНІ ОБІЦЯНКИ "Все буде добре", "усе владнається", "життя обов'язково налагодиться" - це порожні обіцянки. Ви не можете знати напевно, що чекає нас в майбутньому (якщо, звичайно, ви не екстрасенс), а в такому формулюванні ще й підкреслюєте, як зараз погано (адже добре, якщо воно взагалі буде, то тільки в майбутньому). Якщо не знаєте, що сказати, - мовчіть, будьте поруч і обіймайте. Ви здивуєтеся, але один з найефективніших способів підтримки - теплі дружні обійми і прості слова співчуття ( "мені дуже шкода", "я так тобі співчуваю"). 2. ЗАБОРОНА НА ЕМОЦІЇ "Не плач", "не треба так хвилюватися", "заспокойся", "візьми себе в руки" і т.д. Якщо ви дійсно хочете підтримати людину, а не просто позбутися її - то ви як раз таки будете допомагати їй проявляти свої емоції, а не придушувати їх. Ні для кого не новина, що стримані емоції руйнують нас зсередини, перетворюються в хвороби і отруюють нам життя. Будь-яка людина має право сумувати, злитися, відчувати образу, коли знаходиться у важкій життєвій ситуації. До друзів і близьких ми звертаємося не тоді, коли хочемо виглядати дорослими, розумними і сильними, а тоді, коли хочемо просто побути самими собою, нічого з себе не зображуючи. Тому, якщо ви хочете підтримати або втішити когось - дайте йому можливість розповісти про свої переживання. 3. Знецінення ЧУЖИХ ПРОБЛЕМ "Це не варто таких сліз", "це не кінець світу", "нічого ж по суті не сталося", "це можна пережити" і т.д. Якщо ви не розумієте почуття іншої людини, не знаєте, як влаштовані її переживання - це не означає, що вона не страждає. І навіть те, що "в Африці діти голодують" або "є ті, кому набагато гірше», не робить її страждання меншими. Але найстрашніше те, що знецінення заподіює реальну шкоду. Людина перестає відчувати себе значущою і важливою для вас, відчуває себе непотрібною, втрачає здатність до довіри. До речі, психологи відносять знецінення до однієї зі складових емоційного насильства. 4. БЕЗГЛУЗДІ ПОРАДИ Це ж очевидно - будь-якій людині з проблемою вкрай необхідно в першу чергу виговориться і бути почутим. Не отримати мудру пораду, не вислухати настанови, а висловити, наділити слова тим, що вона відчуває. А вже поради, адресовані в минуле ( "потрібно було зробити так"), - саме безглузде, що можна сказати. Уже все сталося, минуле не змінити, історія не має умовного способу. 5. ОЦІНОЧНІ КОМЕНТАРІ "Раніше думати треба було", "а я тебе попереджав (ла)", "все ж було очевидно заздалегідь", "не треба бути таким наївним" і т.д. Тут навіть коментарі зайві. Цілком зрозуміло, що це не підтримка. Це банальне самоствердження за рахунок слабшої і вразливішої (бо їй зараз погано, вона проживає горе) людини. P.S .: Кращий спосіб підтримати близьку або рідну людину - просто бути поруч, уважно вислуховувати, дбайливо і тепло обіймати. Не оцінювати і не знецінювати, не перебивати зі своїми коментарями, не переносити на неї свої проекції, домисли і висновки з порадами. Все, що потрібно - це активна участь, добре співчуття, душевне тепло. Можливість висловити свої почуття, емоції, переживання. І реальна конкретна допомога (посидіти з дітьми, зібрати грошей, приготувати їжу), а не абстрактні пропозиції. "Кoли ви знахoдитесь з кимось, хтo ваc тотально приймає - це терапія. Відбувається зцілення." "Кращий спосіб зцілити людину - це міцно її обійняти". Автор статті Марина Зоріна

Техніка заспокоєння думок «Ментальний колаж» від Тетяни Забзалюк—Брус психолог, гіпнотерапевт, Президент Міжнародної Асоціації «Гільдія Інтегративноі Психології» #дитячий_психолог #рекомендації У тривожні часи спокій та врівноваженість стають справжнім дефіцитом. Заспокоїтись - треба, але бурхливий потік думок створюють неспокій, позбавляють сну, відіймають залишки сил. Саме тому популярними є практики зупинки думок, медитації, рекомендації відволіктись у справах, спорті і т.д. 🤯 Але далеко не кожен і не у кожній ситуації може ними скористатись, бо мозок продукує тривожні думки для «переробки» актуальних подій, «підтягуючи» ще й попередній досвід. ☝️Інакше кажучи - думки, пов‘язані з тим, що відбувається ззовні та всередині, є і будуть, бо вони нам потрібні. Треба лише допомогти їм стати більш впорядкованими та корисними. Отже, створимо користь у техніці, яка допоможе зняти напругу від шквалу думок, а також - скорегує психоемоційне самопочуття у більш ресурсний стан. Тож, приступаємо: 1. Хоча б на хвилинку сконцентруйте свою увагу на собі: де я, де межі мого тіла, яке моє дихання, чи можу я дихати повільніше-швидше. 2. Зробіть: вдох-невеличку паузу-видих. 3. Просто поспостерігайте: які думки спливають, чи багато їх, на що схоже їх «пересування»: вони пливуть як хмаринки, або може стрибають як кролики, а можливо думки просто хаотично крутяться з зупинками або без. 4. Тепер найцікавіше - кожну думку або блок з кількох думок «розфарбуйте» подумки за допомогою уяви. Просто уявіть, що думка стала якимость кольором, або її розфарбували пензлем. І після фарбування «покладіть» цю думку у будь-який «кут» у вашій уяві, неначе ви робили б це на звичайному прямокутному столі. 5. Те саме зробіть з іншими думками, фарбуючи та розкладаючи їх на уявному столі у будь-якому бажаному вами порядку. У вас вийде кольоровий ментальний колаж. 6. На цьому етапі колажу можна дати назву. А потім при бажанні - можна трансформувати колаж у щось інше, пересуваючи кольори або перефарбовуючи їх, змішуючи. Дозвольте уяві допомогти вам і слідуйте за приємними відчуттями, робіть як вам подобається. 7. Завершити вправу можна знов диханням вдох-пауза-видих та виокремленням того, що стало для вас важливим у цій вправі, що позитивне вона вам дала, яку приємну, мотивуючу, підтримуючу вас думку/колір можна тепер створити з усього колажу. Ця позитивна думка тепер може стати вашим актуальним девізом, що буде надихати, поповнювати наснагою. Приємного колажування та відновлення сил! ❤️🙏

💛 Як допомогти пережити травматичний досвід дітям підліткового віку🙋 🟩 Дитину такого віку необхідно заохочувати до обговорення її тривог, вираження страху та суму. Разом шукати відповіді на важливі питання, дискутувати. Головне — залучити до діалогу. 🟩 Важливо пояснити, що усі їхні почуття є нормальними, в тому числі злість. 🟩 Допомагати фільтрувати інформацію, так як вміння аналізувати ще не сформоване. 🟩 Допомагати звільнятися від сильних емоцій. Говоримо підліткам, що плакати —нормально, кричати —нормально, злитися — нормально. 🟩 Оскільки злість дає сильну напругу в тілі, користуватися будь-якою можливістю випустити її через фізичну діяльність або гру. 🟩 Набагато легше переживати те, що відбувається, коли ми можемо впливати на ситуацію, відчуваємо причетність до спільної справи. Зараз підлітки активно допомагають онлайн. Наприклад, відслідковуючи фейки. 🟩 У тривозі завжди задіяне тіло. Обійми — стратегічно важливий ритуал. 💚 Як заспокоїти дитину Розповідає дитячий психолог Ольга Шакотько, яка з 2014-го року є кризовим волонтером і працює з дітьми-переселенцями. 🟡 Щоб заспокоїти дитину, спершу треба заспокоїтися самим. Ми можемо ділитися тільки тим, що є в нас. 🟡 Діти часто віддзеркалюють емоції батьків. Якщо бачимо, що дитина нервує, одразу перевіряємо наскільки знервовані самі. 🟡 Якщо відчуваєте, що емоції переповнюють, треба подихати і «заземлитися». Робимо кілька вдихів носом, надуваючи живіт на рахунок один-два, і кілька видихів, здуваючи живіт, на рахунок один-два-три-чотири-п'ять. 🟡 Коли заспокоїлися, спокійно говорите з дитиною тими словами, до яких вона звикла в звичайному житті. 🟡 Не можна кричати на дитину, коли вона сама кричить, це не допоможе. 🟡 Найчастіше дитина в паніці через те, що не розуміє, що відбувається і чому мама забрала її із затишної квартири й привела в підвал. Треба пояснити, що наразі батьки роблять найважливіше: піклуються про її безпеку. 🟡 Хвалити: як гарно тримається, швидко збирається. 🟡 Переключати увагу на тих, хто потребує підтримки: бабуся, мододша сестричка. 🟡 Окреслити зону відповідальності: дитина сама контролює, які іграшки треба взяти, знову спускаючись в підвал.

Перша допомога в шоковому стані https://www.facebook.com/108912897259781/posts/497914748359592/ Психологічна Кризова Служба, координатори https://www.facebook.com/anna.stativka https://www.facebook.com/tatyana.konrad Психологи секції травм фокусу УСП , голова секції https://www.facebook.com/larysadovlad Допомога від психологів НПА https://www.facebook.com/645017952595504/posts/1391715561259069/ Велика платформа психологів: https://tellme.com.ua/ Якщо вам тривожно, якщо страшно, якщо просто хочеться з кимось поговорити, телефонуйте. Єлена 050-394-91-20 Оксана 097 786 06 70 Алеся 050-035-62-90 Олеся 097-590-50-70; 099-965-00-70 Елена 050-610-76-59, 093-314-56-23 Олена 050-161-63-22 Чат-бот при тривозі та паніці @friend_first_aid_bot ТЕЛЕФОНИ ВОЛОНТЕРІВ БЕЗКОШТОВНОЇ ГАРЯЧОЇ ЛІНІЇ ФАХОВОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ "СТОП, ПАНІКА": Сергій - 0974865006 Лєна – 0980486775 Єлізавета - 0663578315 Ірина - 0972094508 Тетяна - 0689884808 Юрій - 0509342880 Ольга - 0934688601 Наталія - 0972417419 Юлія - 0508743495 Елла - 0677733920 Станіслав – 0950810982 Андрій - 0677624259 Віталіна - 0637104274 На місцях з біженцями, з евакуйованими працюють: https://usp.community/14.../446-kontakty-holiv-filii-usp 0503134264 Світлана Савчук 0973958313 Ірина Руденко зв'язок тільки через інтернет Дякуємо @Светлана Ройз 🇺🇦

Поради батькам дітей з ООП щодо поведінки під час війни: ⚡Намагайтеся бути максимально спокійним у присутності дитини. ⚡Проговорюйте кожен крок та ваші плани та дії. Якщо ви прямуєте в бомбосховище, або евакуюєтеся з міста, поясніть дитині, що вдома небезпечно і що вам необхідно взяти найнеобхідніше. ⚡Особливо важливо пояснити дітям, як зараз важливо, щоб вони робили все, що просять батьки, без суперечок. ⚡Намагайтесь відволікати дитину доступними іграми, жартами, розмальовками тощо. Якщо ви знаходитесь у бомбосховищі, без доступу до олівців/ручок/ігор/розмальовок і т.п., можна рахувати людей навколо, шукати кольори (наприклад на одязі людей), обводити пальчиком свою руку, вчити вірш, розповідати казку, співати. ⚡Практикуйте разом з дітьми дихання, яке застосовують у стресових ситуаціях і за панічних атак: вдих-затримка дихання-видих-затримка дихання. ⚡Обіймайте дитину, тримайте за руку. Це заспокоює навіть дорослих. Залишаємось на зв'язку, перемога буде за нами. Слава Україні!Героям Слава! #рекомендації #психологічнапідтримка #дітизООП

Якщо в сім’ї дитина з інвалідністю, то екстрені ситуації й навіть перебування вдома під час воєнного стану вимагає значно більше витримки та психологічного ресурсу. Проте, це стосується будь-якої ситуації, коли є дитина з інвалідністю чи особливими освітніми потребами. Тож до всіх порад щодо підготовки до надзвичайної ситуації потрібно включити ще кілька пунктів. Зокрема, до тривожної валізки, окрім базових речей має додатися низка інших речей. Ось про що потрібно пам'ятати батькам, які виховують дитину з інвалідністю: 1. Стратегічна аптечка на 3-4 тижні з найбільш необхідними ліками, особливо якщо стан здоров’я вимагає їх регулярного вживання. Якщо ви цього ще не зробили, то варто створити невеличкий стратегічний запас медикаментів, щоб їх вистачило на 3-4 тижні. 2. Спеціальне харчування для дитини, якщо вона має певні особливості харчової поведінки (суміші, пюре тощо); 3. Засоби гігієни для дітей, які мають труднощі з туалетом: памперси, одноразові пелюшки, засоби від пролежнів та опрілостей; 4. Спеціальне обладнання. Якщо є потреба і можливість, під час евакуації варто взяти спеціальні ліжка, ноші, крісла колісні тощо. Щодо дітей, які мають розлади аутичного спектру та/або психічні порушення розвитку, тут варто якомога заздалегідь підготуватися до ситуацій, коли будуть чутні вибухи або доведеться спускатися у бомбосховища. Батьки, які пережили такий досвід у 2014-2015 роках радять: Збудувати халабуду з ковдр і подушок у куті будинку чи квартири, де стіна не є несучою і періодично привчати дитину накриватися та перебувати там по кілька (десятків) хвилин там. Якщо буде надзвичайна ситуація, то потрібно сховатися у таке міні-укриття. Навушники для сенсорно чутливих дітей. Користуйтеся ними і привчайте дитину, якщо цього ще не відбулося. Зберігати спокій. Діти з розладами аутичного спектру ДУЖЕ сильно реагують на настрій, поведінку, слова батьків. Вони все віддзеркалюють. Тому найважливіше – самим бути спокійними, впевненими, не панікувати і не проявляти ЖОДНИХ надмірних емоцій. Ви маєте бути такими як завжди. По можливості, дотримуйтесь режиму дня. Рутина – дуже важлива! Коли немає необхідності йти в укриття - готуйте їжу, прибирайте, читайте книжки – робіть все, що ви робите кожного дня. Дякуємо за розробку рекомендацій нашому партнеру Onufryk Marianna, керівниці ГО "Соціальна синергія" та "Родина для осіб з інвалідністю".